Головна » 2016 » Липень » 26 » ЗЕЛЕНІ ОХОРОНЦІ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО ЩАСТЯ
17:58
ЗЕЛЕНІ ОХОРОНЦІ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО ЩАСТЯ

                      ЗЕЛЕНІ ОХОРОНЦІ

                  НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО ЩАСТЯ

     Цього року чимало дерев на міському просторі Новгорода-Сіверського та його околиць пішло під сокиру. Звичайно, що певний відсоток «лісоповалу» можна виправдати аварійним станом рослин. Натомість «зріст» дерева аж ніяк не хочеться приймати у якості аргумента суцільної вирубки. Як не можна сприймати кимось визначену стратегію на ліквідацію тополь, як такого виду, взагалі на Новгород-Сіверщині. Навіть вздовж доріг їх «закінчують»? На жаль, прикро, що й у ХХІ столітті для нас непідйомним є визначення фізичного стану дерева, що зростає, як його віку без «ліквідації»! Отож і пускаємо все під сокиру.


     До чого я веду. Як і в лісі, так і в населених пунктах навчилися, у гонитві за прибутком, все рубати! Разом з тим з посадкою дерев - нічого путнього не виходить. Адже й коню зрозуміло, що висаджені 20 сантиметрові пагінці каштанів у якості матеріалу на майбутній алеї - то курам на сміх! Це ж не спеціяльно визначений лісовий масив, де з розсадника висаджують дерева! Скільки часу йому потрібно, щоб сягнути для «самозахисту» від людини тварини та жорстких умов клімату, панове? І висновок такий - треба серйозно ставитись до важливої справи відновлення зелених легенів нашого міста. Тим більше, що треба займатися науково насадженнями. Рівно, як і робити зрізи дерев чи їхніх частин потрібно з відчуттям міри, смаку та природньої доцільності. Щоб не було, як на центральних вулицях з покаліченими липами та каштанами!?


     Отже хочу вам нагадати, що у Новгороді-Сіверському до озеленення міста ще від князів та Гетьманів ставилися з повагою. Але якщо історія далеких віків вам не закон, то, дай Бог, прислужиться приклад більш менш близький до прагматичних сучасників, які десь таки загубили відомий наказ, що полюбляють лісівники: «зрубав дерево - посади ДВА!». Отож, те, що ми ще маємо на центральних вулицях міста з деревної рослинності - то плід роботи покоління, яке було не байдужим до природи у місті під кінець 50-х-кінця 60-х років.


     Сьогодні скажу за рік 1956-й. Тієї весни працівники зеленого господарства, яке десяток років тому знищила влада міста, облаштували аж 10 парників для розсади найрізноманітніших квітів.

Тоді ж, добрі люди посадили до 4 тисяч кулеподібних кленів, лип, каштанів та 4,5 тисячі чагарників. Чимало дерев висадили над Десною, озеленено було вулицю Іллі Буяльського, як продовження доброї справи поміщика Гарбузовського, який ще у 19-поч. 20 ст. зробив там чимало насаджень лип, в’язів, осокорів, фруктових дерев та кісточкових. Було чимало бузку. Доречі, окремі представники минулої епохи з солідним віком на цій вулиці й наразі ростуть!!! Хотілось би, щоб діяльна влада не знищила їх! Будете на подвір’ї лікарні, теж добрим словом згадайте творців прекрасного - медичних працівників, які чимало з того, що бачимо ми там, посадили того ж таки 1956 року! Як і парк Т.Шевченка, за виключенням окремих (до 20 одиниць дерев з 19 століття і соліднішого віку), то посадка кінця 50-х-поч 60-х років.
Одним словом, і начальникам, і пересічній публіці про природу, хоча б інколи, варто думати не тільки як про зайвий клопіт через опале листя, тополиний пух чи потребу своєчасного обрізання гілок над електродроттям, ні, все таки потрібно пам’ятати, що не менш 50% небувалої краси нашому Новгороду-Сіверському щороку дарують зелені насадження!

     Пам’ятаймо про таке не тільки на свята, а й у звичайні будні. Адже ми - українці!

 

Категорія: Життя мого міста | Переглядів: 217 | Додав: Valery | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar