Головна » 2017 » Серпень » 14 » З сонму перших Героїв московсько-української війни 2014-2017 років
20:35
З сонму перших Героїв московсько-української війни 2014-2017 років

      З сонму перших Героїв московсько-української війни

                                                  2014-2017 років
(пам’яті Валерія Бондаренка - лицаря ордена Богдана Хмельницького, павшого у боях з московськими загарбниками у серпні 2014 року)
 
   Спливають треті роковини загибелі на московсько-українській війні нашого земляка Валерія Бондаренка.
     Молодий хлопчина, 24-літній капітан Збройних Сил України. Він першим пішов від нас - новгород-сіверців, захищаючи Батьківщину від лютого російського ворога.
     Талановитий випускник Хмельницької академії Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного, який майстерно оволодів фахом «бойового застосування та управління діями механізованих підрозділів».
     Пекельного літа 2014 року Збройні Сили України звільняли територію, яку тимчасово окупувала Московія разом із терористичними угруповуваннями. Яворівська 24 окрема механізована бригада, в якій проходив службу Валерій Бондаренко, впевнено блокувала Луганськ, сприяючи поверненню дорогоцінних метрів Української землі в обійми Матері-України.
     Навіть фрагментальні кадри військової хроніки документалістів зафіксували підняття молодим капітаном жовто-блакитних Знамен у звільнених від російських фашистів містах.

     У козацькій Попівці - маленькому селі Новгород-Сіверщини мужнього воїна очікувала матуся. А в місці розквартирування військової частини щохвилини мріяла про «сотовий» дзвоник з передової дружина бойового офіцера з маленькою донечкою.
     Короткі спілкування. Сподівання на щасливе завершення військової місії звільнення Українських Земель від лютого московського ворога на Донбасі.
Валера з дитинства полюбляв спорт, силові навантаження, порядок і дисципліну. Адже в родині Бондаренків цінувалась любов до рідної неньки України. І батько – вчитель фізвиховання та початкової військової підготовки Микола Бондаренко прагнув виховати у синів повагу до професії захисників Вітчизни. А мама Віра - інтелігентна та шляхетна полісянка, у буремні 90 роки увійшла до лав найповажнішої на ту пору національної політичної сили – Народного Руху України! І це - у Новгород-Сіверському районі, який «по периметру контролювався комуно-кучмистською владою»! Одним словом, старший син подружжя Бондаренків Валерій зростав у родині, котра жила державницькою ідеєю і плекала повагу до УКРАЇНСЬКОГО.
     Учня-підлітка Валерку Бондаренка, 13-річним хлопчиком останнього разу я бачив навесні 2002 року під час підготовки до виборів у Верховну раду Україну. Попереду було ще 12 років до останнього виходу талановитого офіцера Збройних Сил України на бойові позиції. А того вечора посеред двору ранньої весни мене зустрічав русявий хлопчик Валерій разом зі своїм меншим братиком. Вийшов батько - пан Микола. Поважний вчитель місцевої школи. І ми добрих півтори години поговорили про очікувані зміни у країні, про те, за що боролись всі роки від 1991 у нашому районі.
     А в серпневі дні 2014 року, коли війна з московією набрала повних обертів, мені випало на долю увійти на подвір’я Бондаренків, щоб провести в останню путь кавалера ордена Богдана Хмельницького - мужнього Героя Валерія Миколайовича Бондаренка…
     Це були перші страшенно болючі поминки на Новгород-Сіверщині. Сліз не можна було стримати. Сіверська Земля вперше від 1945 року прощалась із Героєм нового покоління, боронившим до останнього подиху землю своїх прадідів. Ворог був лютий, до того ж зовсім «не засвіченим» в Україні. Бо тоді ще всім чомусь здавалось, що і Крим, і перші одиниці та десятки жертв українських воїнів на Донбасі - то «нєдорозумєніє»!? Але – варто було звільняти від московських загарбників Слов’янськ, Маріуполь… І наш земляк - капітан Збройних Сил України Валерій Бондаренко зробив все, щоб Новгород-Сіверщина разом із усією Великою Україною жила спокійно. Він зупинив лютого ворога, знайшовши безсмертя!
 
   У центрі села піднімається парк молодих дерев. Тут і меморіальна дошка, урочисто відкрита у грудні 2014 року і яка нагадує всім про подвиг молодого капітана, сміливо піднімаючого мотострелків в атаку пекельним літом 2014 року на Донбасі. Сьогодні ім’я Героя за відповідним протоколом згадували владні очільники з району. І хоча імені та назви – московії, окупанта, агресора та ворога України не було названо відкритим текстом з їхніх вуст - ми знаємо, хто стріляв у покоління нашого земляка Валерія Бондаренка. Царство Небесне тобі, мужній Лицаре, спокій Душі і вічна пам’ять… Амінь.

Використано авторські фото та світлини сайту  "Український меморіал"

Категорія: Люди | Переглядів: 106 | Додав: Valery | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar