Головна » 2016 » Грудень » 17 » "ВЕЛИКА КНЯГИНЯ" БОЛЕСЛАВА У НОВГОРОДІ-СІВЕРСЬКОМУ
20:08
"ВЕЛИКА КНЯГИНЯ" БОЛЕСЛАВА У НОВГОРОДІ-СІВЕРСЬКОМУ

                         «Велика княгиня» БОЛЕСЛАВА

                          У НОВГОРОДІ-СІВЕРСЬКОМУ 


       У Новгород-Сіверській міській гімназії №1 17 грудня 2016 року відбулась презентація останньої новинки з літературного доробку російсько-українського письменника (а з 2014 року літератор є членом НСПУ) Юрія Сбітнєва – твору "Великая княгиня". Книжка, - як наголошує сам автор, продовжує традицію художнього змалювання епохи, яка навіює, після 70 літніх трудів, певні асоціації, за словами митця, з давньоукраїнською пам’яткою епохи Середньовіччя - "Словом о полку Ігоревім".

    Тож кілька десятків містян від учнівсько-вчительського до чиновницького представництва - стали учасниками літературно-музичної зустрічі з 85-річним письменником з Московії, з якою він розпрощався кілька років тому і чиє коріння проростає у глибину поколінь одного з місцевих родів Сбітнєвих. До речі, про коріння, дух предків, почуття батьківщини, про неперевершену природу Сіверщини, про людей, колорит місцевої говірки, а так і про перманентні власні роздуми навколо цих скрижалів автор більш ніж 20 творів ніколи не забуває подискутувати з уважною до творчості публікою. Мало того, Юрій Сбітнєв в усіх своїх міркуваннях про час, у якому живемо, про минуле та сучасне з особливим філософським підтекстом наголошує, що впродовж десятиліть пізнання епохи «Слова о полку Ігоревім» він і почувається людиною того часу, про який пише свої художні твори.
     Автор нещодавно побачившої світ художньої літературної праці про епоху Русі, у якій знайшли свою долю герої, розповідає як про солідний шар історії, котрий цікавить його з юнацтва. Мабуть це так, оскільки у творах, які вже зайняли місце своє на полицях пошановувачів, як то ділогія 2007-2009 років «Великий князь» чи «Тайны родного Слова. Мое прикосновение к „Слову о полку Игореве“» від 2010 року - ми знаходимо окремі топонімічні назви нашої сторони, імена князів, членів родин…
     Звичайно, називати подібні творіння повноцінним історичним джерелом навряд чи можна, оскільки головна аргументація на їхніх сторінках все таки зроблена на гармонії художніх образів, природи, обставин, глибин лексики, краси слова тощо. Разом з тим зазначимо, для Сіверського краю - теренів, які вщерть переповнені духом легенд, переказів та згадок у різноманітних сюжетах тривалої історії Середньовіччя, подібна книга є актуальною та зрозумілою, щоб певні поціновувачі з задоволенням перевернули сторінки, відшукуючи дух епохи, у якій творилися цікаві історії лицарства, любові, жіночої краси, чоловічої сили, звитяжних подвигів тощо. Інша справа, що для якнайближчого розуміння літературно-художньої картини Сіверщини «продвинутим» на історії краю читачем, непогано було б здійснити креативний переклад творів, а по-правді - повернути їх якомога ближче до першоджерельної мови Русі.
     Вітати автора чергового роману про час героїв «Слова о полку Ігоревім» прийшли окрім гурту вчителів, учнів, окремих підприємців, працівників музею ще й начальники від влади. Завітав до «круглої» зали гімназії заступник голови Чернігівської ОДА Сергій Сергієнко, голова Новгорода-Сіверського Олег Бондаренко, голова правління Національної спілки письменників України Анатолій Мироненко, заступниця голови Новгород-Сіверської РДА Неля Чугаєва. Дарували квіти, книжки. «Солодку книгу» - торт у вигляді обкладинки побачившого світ видання зробив господареві презентації міський голова Олег Бондаренко, відзначивши, що творчість письменника допомагає староукраїнському містечку утверджуватися на теренах країни з позицій своєї історичної привабливості.
     Виступав сам літератор. Говорили слова вітання люди, які за певних обставин пересікалися з письменником - автором ідеї щодо написання «Слова о полку Ігоревім» особою, яку й виведено головною героїнею твору «Великая княгиня» - Болеславою!?
     Здається, від подібного представлення твору все таки є позитив. І він полягає в тім, що за кожною публічною згадкою найкреативнішої в історії Новгорода-Сіверського епохи - лицарського Середньовіччя, знаходиться бажання, нехай і невеличкого гурту людей, але - ще раз поцікавитися історією краю. Тому, навіть відсутність можливості попереднього ознайомлення присутніх з рядками чергового творіння Юрія Сбітнєва сприймається спокійно, терпляче та з перспективою відшукати для себе щось «родзинкове».
     На жаль, не обійшлось без негативу. У всякому разі з точки зору понять загальнонаціональних, а то й сакральних. Своїм хуторянством та примітивізмом розгнівав пан Анатолій Мироненко, якого ведучий заходу представив як голову правління Національної спілки письменників України. Молюся, що Бог милував знати цього «хохла»!? Як на мене, то краще б він і не виступав. Тим більше, за присутності у залі учнів міських шкіл - старшокласників та педагогів-мовників. Не знаю, про що думав функціонер від літературного об’єднання України, але його прислуговування мовою московитів - мене зачепило за найболючіше. Я навіть здивувався, що сей москофіл ще й очолює авторитетне зібрання творчих гуманітаріїв держави!?            Скажу коротко - це не допустимо, примітивно та гидко. Подібним діячам місце зовсім не серед українських творців золотого слова від поезії та прози!? Не кажу вже за обласне чиновництво, яке, мабуть, виступ на мові, якою пише, читає, думає та говорить автор симпатичних художніх розповідей про 10-12 століття на Сіверщині вважає за вершину поваги? Що тут сказати? Мабуть у випадку присутності за святковим родинним столом цей номер і пройшов, в залежності від особистих амбіцій українця, натомість, здається, варто ж й імідж державної посади цінувати!
     А у підсумку скажу наступне. Від хуторянства нам варто тікати! Інакше - згинемо «на колінах», як це бувало, перед «старшим братом». От тільки історія - вона така, що все одно збереже «нечисте» і пам`ятатиме завжди! Тож - краще пізно, аніж ніколи! А письменнику Юрію Сбітнєву, який не став розмінювати другу половину життя на творчість в країні московського ворога, а повернувся на терени, де з давніх пір оселилися його предки - респект та подальших успіхів!

 

Категорія: Життя мого міста | Переглядів: 334 | Додав: Valery | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar