Головна » 2017 » Серпень » 1 » ПОЛЮБИ РІДНИЙ КРАЙ ДО "ГЛИБИНИ КИШЕНІ"!
07:38
ПОЛЮБИ РІДНИЙ КРАЙ ДО "ГЛИБИНИ КИШЕНІ"!

            Полюби рідний край до «глибини кишені»!
          (з нагоди не вельми поширеного наразі у

                             новгород-сіверській глибинці прикладу)
 
   Спілкуючись днями зі своїм другом - директором школи у с. Студинці паном Михайлом Безкоровайним, звернув увагу на важливість у наш час безкорисливої допомоги. Так, зрозумілого щирого меценатства. Тим більше, коли йдеться про геть пригнічені бідністю сільські навчальні заклади Новгород-Сіверщини.
     І пан Михайло повідав мені про доброго благодійника, чия допомога останніми роками сприяє життєздатності навчального закладу. От і захотілось деякі думки з почутого озвучити. Оскільки приклад, як для нашого провінційного закутка Чернігово-Сіверщини, зовсім нетиповий! Бо земляк, здавалось би, міг давно забути мить дитинства!? Все таки живе далеко-далеко від села, школи та людей, з якими босоніж бігав росяним травостоєм деснянських луків! Та й коли це було! В той же час - пам’ять про рідне, близьке та прадідівське для свідомої людини таки дійсно є визначальним, рушієм дій, вчинків та рішень.

     До речі, не зайвим стане нагадування про саму школу у с.Студинці на півдні Новгород-Сіверщини, що за 35 кілометрів від райцентру. Це невеличкий, але світлий (як фізично, так і духовно!) храм знань. Трішки більше 30 вихованців наполегливо оволодівають у просторих класах основами наук. Є і дошкільна група. А директор - мудрий та досвідчений керівник, постійно працює над покращенням умов для дітей. Тож хочеться вітати наполегливість свого друга та стараність очолюваного ним колективу в пошуках можливостей щодо забезпечення функціонування сільського освітнього закладу.
     Щоліта разом із батьками, не покладаючи рук, колектив працює настільки відповідально, щоб щонайкраще підготуватися до нового навчального року! А віднедавна Студинківському НВЗ справді повезло - фінансову допомогу запропонував земляк - Володимир Дорош, який зараз мешкає на Полтавщині. Підприємець, генеральний директор ТОВ «Лубенський молочний завод» торговельної марки «Гармонія» пан Володимир проявляє активність у спорті. Він президент волейбольного  клубу «Фаворит», який є серед лідерів вищої ліги, розвиває кінний спорт Полтавщини, займається меценатством. А ще - з дитинства захоплюється музикою. І, як доводить життя, настільки, що останніми роками досить часто виступає на сцені з професійними співаками, бере уроки серйозного співу у кращих музичних педагогів країни.
     А допомога від мецената у віддалене поліське село на однойменній річці Студинці йде не випадково. Адже дитинство Володимира й минуло у цім мальовничому селі, де мати працювала вчителькою української мови, а батько очолював будинок культури і звідкіля родина переїхала на землю Івана Котляревського та Миколи Гоголя 1980 року, коли нашому землякові «13-й минало…».
 
   «Більше 150 тис. гривень за пару років Володимир пожертував на наш навчальний заклад, - каже директор Студинківської школи Михайло Безкоровайний. Ми провели капітальний ремонт опалювальної системи, замінили безнадійно зношені котли на сучасні. А ще - зробили глибокий ремонт шкільного автобусу, вклавши у нього до 60 тис. гривень. Ці кошти просто стали Божим дарунком для нас. Діти отримали те, про що довго мріяли. Тепло - значить комфортно! І найголовніше, що турбота про рідну школу у Володимира - від серця. Це робиться без піару та якихось зобов’язань. Справді, як дарунок від рідного сина землі своїх пращурів».
     До речі, про ймовірність першого візиту Володимира Дороша на батьківщину позаминулого року авторові цих рядків вдалось дізнатися від тодішнього керівництва району. На жаль не вийшло наживо поспілкуватися, то я просив подарувати розумному та щирому меценату мою авторську книгу «Подорож Новгород-Сіверським Подесенням. Краєзнавчі етюди», яка висвітлює перебіг подій впродовж віків на нашій спільній з Володимиром (а я народився у Горбові!) малій батьківщині - Новгород-Сіверському Подесенні! Сподіваюсь, що пан Володимир і далі підтримуватиме рідну сторону, яка вже кілька десятиліть страждає від соціально-економічних негараздів і є геть депресивною та викресленою з розрахунків великих стратегічних планів високих кабінетів області та столиці. Але, найголовніше, що благодійницька позиція українського достойника заслуговує на увагу тих, хто ще ніяк не осмілюється на «глибоке вивертання власної кишені»! Безпосередньо для допомоги гуманітарній царині Новгород-Сіверщини!

     Чому кажу про таке, бо від людей з великими грошовими статками, які «тусуються» поруч, часто чую озвучку погляду на сіверське стомлене село та шкільну освіту маленьких навчальних закладів, як на щось БЕЗПЕРСПЕКТИВНЕ, обузливе, безнадійно хворе!? Звичайно, що все залежить від вихованості цих БЛАГОДІЙНИКІВ. Від закладеного батьками, набутого у процесі здобуття знань, від внутрішньої свідомості та коефіцієнту інтелекту. На жаль, на Новгород-Сіверщині більшість з потенційних фінансових помічників, без перебільшення, демонструють найчастіше свої «порожні кишені»!? Думаю, що читачі зрозуміли?
     Тож і я хочу щиросердно подякувати своєму ровеснику Володимиру Дорошу, чия пуповина зарита на Сіверській землі, за те, що Бог наділив його РОЗУМОМ і світлими почуттями творити ДОБРО»! Щасти тобі, Володю! Слава Україні!

 

Категорія: Люди | Переглядів: 213 | Додав: Valery | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar