Головна » 2016 » Липень » 3 » ПЕРЕМАГАЮТЬ СИЛЬНІ УКРАЇНСЬКИМ ДУХОМ!
09:01
ПЕРЕМАГАЮТЬ СИЛЬНІ УКРАЇНСЬКИМ ДУХОМ!

           Перемагають сильні українським духом!


Зовсім недавно на Всеукраїнському рівні стартував V етап акції “7 чудес України», який кілька років тому було ініційовано керівником Фонду «Рідна країна» Миколою Томенком. Цьогоріч він називається «7 чудес України: історичні міста та містечка».
Зрозуміло, що перспектива входження до фінальної групи з 21 кандидата для подальшого підсумкового інтернет-голосування жителів України могла пофортунути найбільш підготовленим до серйозної конкурентної боротьби містам та містечкам, чиї керівники, задля впевненості у перемозі, самі вміють і налаштовують поважну публіку працювати ефективно, якісно та переконливо щодо української перспективи. Оскільки саме такий рівень готовності міста дозволяє у підсумку переможно презентувати особливий стиль життя, свої неповторні «родзинки» яскравих прикладів власної промоції у царині туризму, історії, культури, архітектури та досягнень у розбудові інфраструктури.

                         Провальна участь
І ось 1 червня 2016 року, після того, як конкурсний комітет відібрав 21 найдостойнішого учасника з презентованих з усієї України, стартував другий етап акції «7 чудес України: історичні міста та містечка».


Відомо, що й у моєму рідному Новгороді-Сіверському чимало зусиль до підготовки участі у брендовому проекті доклали фахівці з місцевого музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім». Їхня допомога була чи не найважливішою, оскільки Новгород-Сіверський - сама історія і до того ж – мабуть найвідоміша перлина Лівобережної України? Отож, наймовірніше і найбільшими розчарування після невдалого старту у проходженні Новгорода-Сіверського крізь відбір журі до участі у фіналі серед 21 міста-кандидата і були засмучені співробітники музейної установи? Разом з тим, не зайвим буде чесно сказати про «критичні» моменти нашого життя, які могли стати визначальними серед низки причин образливого, як для 1000-літнього міста, провалу на поважному конкурсі. І, перш за все, про те, що «погоду» у змаганнях презентацій, тим більше серйозних, робить не тільки «вміння приготувати борщ, а й подати його»! І що «подавати» відповідний «продукт» має бути справою честі «батьків» міста разом з чисельним чиновництвом. Не вийшло. Пролетіли.
                   Анатомія новгород-сіверської руїни
Натомість і після фальш-старту, коли гурт ревнителів Сіверської історії, накшталт останніх розчарувань вітчизняних футбольних фанів після краху української збірної на чемпіонаті ЄВРО, продовжує мусувати тему невдалого походу за перемогою у конкурсі, міська влада, всім на диво - й пари з вуст! Жодного слова про конкретні причини халепи. Хоча б натяк якийсь на самокритику з’явився?! Скоріш за все - не знайшлось місця у трудових буднях достойників. Натомість у свідомості мешканців міста, нехай частинки громади, все сприймається по-іншому. Оскільки чимало окремих громадських діячів, як і пересічних містян, сподівались на щасливі результати! Та, власне, це ж хіба що ледачому не зрозуміло, що подібні конкурси, а вірніше перемоги у них, відкривають перспертиви до популяризації на рівні всієї країни таких історичних містечок, як Новгород-Сіверський.
В той же час, щоб не говорили, а місто Новгород-Сіверський у свідомості як аматорів історії краю так і науковців полишається найсерйознішою історико-архітектурно-культурною потугою Чернігівщини-Сіверщини після обласного центру! І тут навіть не варто й розпочинати розлогої дискусії, як і тримати образ представниками інших славних країв, міст та містечок за умовне применшення їхньої ролі. Бо сам Бог велів так розгортатись подіям вітчизняної історії! Інша справа, що впродовж останніх 25 років жоден очільник влади Новгород-Сіверщини та окремо міста навіть і не прагнув після відзначення 1000-ліття Новгорода-Сіверського у 1989 році, впрягатися у роботу з активної промоції цього креативного куточка староукраїнської історії та докладати зусилля задля приведення до європейських стандартів легендарних місцин та пам'яток архітектури. У нас усе «тупо» падало, руйнувалось та зникало з історичного простору! А горе-керманичі, особливо від 1994 року, скориставшись захистом «парасольки» від знаного земляка-Президента, замість принципового зупинення руїни, в яку занурювалися і місто і район, все сильніше «надували щоки», уявляючи себе «першими» серед інших регіонів. Головне - навчилися творити «дива» у вигляд всіляких бутафорських забав, «потьомкінських» сіл та святкових «полян»! Так і «дофестивалились»!
Зосередившись за часів «кучмізму» на відновленнях (сумнівних, як за історизмом та архітектурою, проектами!) Спасо-Преображенського монастиря та будівництві найдорожчого в історії Чернігівщини на 2004 рік та найбезглуздішого, як за доцільністю «зіркового» готелю на кістках полонених 1941-43 років, ми й тепер все інше з історичного спадку міста давньоукраїнських лицарів, достойників Гетьманщини залишаємо поза увагою, так і не припинивши за чверть століття смугу стогнації. І у підсумку отримуємо далеку від позитиву ситуацію, коли «око ріже» неприваблива зовнішність старовинних пам’яток, якій, здавалось би, не має бути місця на теренах поселення з таким розкішним життєписом, у відбудову якого впродовж 1995-2004 років, за чутками від посадовців, за різними каналами фінансування було вкинуто до 2 млрд.грн!?

 


А чи можна не обурюватися недолугістю останніх кроків місцевої влади, котра своїми діями з захисту «ленінів та сталінів» поставила себе у позу відвертих прихильників «комуно-регіоналівської» платформи, захисників імперського минулого та противників УКРАЇНСЬКОГО. Хіба не у такий спосіб, "пригортаючи" до серця все, проти чого постала Україна на підгрунті Закону про декомунізацію, вони зганьбили перспективу реальної участі у поважному проекті? Бо саме ці місяці пройшли для Новгорода-Сіверського зовсім не під знаком розкриття своїх можливостей на тлі унікальної історії та культури, а під «прапором» примітивного «заповідника» тоталітарної минувшини, яку, як не гірко, а сам міський очільник взявся охороняти! Прикро, але факт.

 


                    Повернути місту УКРАЇНСЬКЕ!
Словом, коли говорити без лукавства, то з підсумками вийшло справедливо. Адже хіба не виглядало б дивним отримання  Новгород-Сіверським, де навіть не знаходиш української символіки, національної реклами, та власне всього того, що ідентифікує містечко як УКРАЇНСЬКЕ і де влада береже, всупереч Закону України, атрибутику зловісного тоталітаризму, переваги над

 

 

містами, де життя дихає УКРАІНСТВОМ? Інша справа, що міська громада Новгорода-Сіверського мала б гостро прореагувати на подібне і не погоджуватися з поведінкою головних чиновників з їхнім антиукраїнським демаршем. А коли так не вийшло, то маємо прислуговуватися невтішним для наших амбіцій підсумком. І не треба образ.
Разом з тим, не варто втрачати сподівань. Бо кращі часи для Новгорода на Десні обов’язково настануть. Адже після встановлення у місті, де кожен шмат простору дихає ПРОУКРАЇНСЬКОЮ ІСТОРІЄЮ, ПАТРІОТИЧНОІ ВЛАДИ - все повернеться до рідного Українського Духу. І будуть у Новгороді-Сіверському вулиці названі іменами УКРАЇНСЬКИХ достойників Івана Мазепи, Івана Виговського, Петра Болбачана, Д.Туптала, А.Мацієвича… А ще - «Магдебурзького права», «Вільного козацтва»… Настануть зміни й у вчинках значної частини громади, яка, зрозумівши безглуздість втрат внаслідок падіння іміджу Новгорода-Сіверського у рейтингу міст України, не тільки скине з постаментів ленінів-сталінів, а й більш ніколи не обиратиме в подальшому на очільництво міста та депутатство людей, для яких УКРАЇНСЬКЕ - чуже!? Почнеться одуження громади, а молоді націоналісти, з Україною в серці, встановлюватимуть і меморіальні дошки, і пам'ятні Знаки: Борцям за Волю України, Героям московсько-української війни, Т.Шевченку … та поступово надаватимуть своєму населеному пункту вигляду, за яким вже ніхто й не сумніватиметься у ймовірності переваг Новгорода-Сіверського у провідних Всеукраїнських конкурсах.
Кажу з вірою у перемогу, бо не можуть же й наступні 25 років, як наразі, стояти замурзаними, безлікими та поруйнованими, продовжуючи дратувати гордість українських патріотів, як зараз, архітектурні пам’ятки 17-поч. 20 ст. у середмісті Новгорода-Сіверського! Тим більше, що за нашу плідну роботу у напрямку повернення Новгорода-Сіверського у лоно УКРАЇНСЬКОГО ДУХОВНОГО ПРОСТОРУ потурбується сам Господь! Тому, що він милосердний до Сіверської землі, на яку ступала, за переказами, нога Андрія Первозваного! В той же час, перспектива змін на краще, на навернення до УКРАЇНСЬКОГО - у руках новгород-сіверців!
                  А поки - підтримаємо Ніжин!
А наразі, коли проект боротьби міст за право бути серед «7 чудес України», вступає у фінал, ми можемо підтримувати наших земляків - Ніжин! Тим більше, що у "града" на Острі, на відміну від «насельників» високих кабінетів у Новгороді-Сіверському, є патріотичні рушії відродження слави староукраїнського поселення. І не на словах, а на прикладі гарних справ. У всякому разі, місцевими людьми, що мають пристойні статки зовнішнє обличчя Ніжина змінюється «на очах»! Чого не знаходимо у Новгороді-Сіверському. Як не виходить впродовж десятиліть і відшукати справжніх проукраїнських «лобіювальників» - розумних патріотів у столичних коридорах для «розкрутки» цікавих проектів для Новгорода-Сіверського. Знаємо хіба про меркантильні інтереси, накшталт просування у ВР України статуса "міста обласного значення" два роки тому, за яким місто щільно переповнилось чиновниками, чи кількарічної давнини залучення до міста "московитського елементу" під знаком так званого "міждержавного свята "Нетлінного Слова"! Оце і всі «успішні» справи влади у контексті підняття іміджа міста. Натомість, заслуговує на увагу діяльність тих народних депутатів, успішних вихідців з Чернігово-Сіверського краю, які на відстані від батьківського гнізда, у столицях та обласних центрах, вболівають за повноцінне розкриття УКРАЇНСЬКОЇ історичної картинки містечком свого дитинства та набуття ним економічної потуги. Що, доречі й доведено з конкуренцією Ніжина у названому конкурсі.
P/S. Наразі Новгороду-Сіверському у цій площині не щастить. Бо у тих, хто міг би робити добрі справи, здається, спрацьовували інші ідеї та інтереси. І свідок цього неподобства - вщент знищена економіка Новгорода-Сіверського, зруйновані пам'ятки історії, купа суцільних негараздів, а від недавна - й неповага влади до Законів України.
Тому й болить за головне - за духовний рівень громади, якій досі не вдалось проявляти своє сумління через не сприйняття "правіл" місцевих керівників-"купців", які «по-своєму» прагнуть підмінити Закони України!? І тільки Боже благословіння Україні за її спротив московії, розв’язавшої у 2014 році підступну війну проти нас, можливо не забариться з допомогою, в тому числі і Новгороду-Сіверському - «Новому городку» Володимира Великого! Тож сподіваймося, що наступна перемога у конкурсі «7 чудес України: історичні міста та містечка» не омине й колиску Руси-України! Амінь.

 

Категорія: Життя мого міста | Переглядів: 195 | Додав: Valery | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar