Головна » 2017 » Травень » 24 » НЕПЕРЕМОЖНІ ВОВКИ
17:37
НЕПЕРЕМОЖНІ ВОВКИ

                                    Непереможні вовки
                             (маленька історія з минулого колгоспного життя                                                                           Новгород-Сіверщини)
 
   У 1980 році Новгород-Сіверщину охопило справжнє вовче нашестя. У багатьох селах, ферми яких тяжіли до лісових та яружних масивів, сіромани сміливо виходили на полювання тамтешньою живністю. Задля поповнення щоденного харчового раціону поліські красені навчилися прислуговуватися елементарною недбалістю тих, хто мав би забезпечувати безпеку колгоспних господарств.
     Розпочиналось останнє десятиліття колгоспно-рабовласницької системи тоді ще живого совецького союзу. От тільки час від часу, то там, то тут, вбивчі тріщини «застою» розламували ганебний устрій «колективізованого раю» на селі.
     Що й казати, дисципліна колгоспників потихеньку розбалансовувалась. Важка, примітивна та невдячна їхня праця досить часто давала збої, виявляла вузькі місця та наповнювалась практикою перманентного пияцтва! Звичайно, що влада мусила робити вигляд «правильності обраного шляху до комунізму», а тому - існуючі проблеми називала тимчасовими незручностями від «проіска врагов», або недоліком від несвідомих «будівничих комунізму».
     Так ось, про тих же вовків. Вони добряче різанули тоді по колгоспній живності у Новгород-Сіверщині. 37 голів великої рогатої худоби, 17 свиней та 82 овець пали рокового 1980 року перед талановитими господарями лісів, зумівших вдало скористатися безмізковістю керівників десятка колгоспів, не змігших, як повідомляла місцева преса, налагодити охорону, освітлення клунь тощо.
     Разом із тим, уся родзинка цієї справді сумної, як за втратами ймовірного м’яса на виході за підсумками сезону, а це сотні центнерів, ховалась у традиційній навченості районних партійно-совецьких чиновників зробити «оргвисновки». Оперативні та об’єктивні. Що й сталось. В одному з матеріялів тієї ж місцевої газети за 1980 рік уся провина за чималі втрати поголів’я через «гнів» вовків була покладена на плечі керівника популярної на той час районної організації мисливців та риболовів!? Так і відрізали - не зміг організувати бригади місливців для відстрілу сіроманів, а займався «очковтіратєльством», подаючи «на гору» лишень розрахунки з наявного тваринного поголів’я тих же хижаків у навколишніх лісах!? Одним словом - знайшли крайнього! Серйозно думати – часу не було. «Страна развітога сациалізма» готувалась на ланах та фермах гідно зустріти 27-й з’їзд КПРС!
     Спливли роки. У минуле відійшли і колгоспи, і рішення з’їзду, які не зберегли передостанню імперію на Землі! А поголів’я худоби на Новгород-Сіверщині майже зрівнялось з чисельністю вовчої зграї, контролюючої Сіверські терени. Ось таке воно життя за участю людей та вовків!

 

 

Фото з Інтернету

Категорія: Історія | Переглядів: 133 | Додав: valeria_domotska | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar