Головна » 2016 » Квітень » 29 » ЛЕНІНА - НА БАЗАР, ЛОКШИНУ - НА ВУХА
18:51
ЛЕНІНА - НА БАЗАР, ЛОКШИНУ - НА ВУХА

ЛЕНІНА - НА БАЗАР, ЛОКШИНУ - НА ВУХА

     Кілька років тому у Новгороді-Сіверському депутати районної ради, де «регіонів» було не менш ніж зірок на небі, ініціювали «звернення до Президента України щодо позбавлення звання Героїв України» покійних лицарів Української Держави Степана Бандери та Романа Шухевича. І серед гурту ініціяторів  далекої від  моральності затії, тим більше як для депутатів забутого Богом  провінційного закутка Північної Сіверщини, де про достойників національно-визвольних змагань  на той час грунтовно  обізнаних було  0,63%,   перебував  і нинішній очільник Новгорода-Сіверського. Важко міркувати про мотивацію вчинків «оних діячів», натомість  знайти спільне між їхньою неповагою до вітчизняних Героїв і  несамовитою любов’ю  до тиранів-чужинців варто.
       Багатомісячна епопея  демонтажа пам’ятника чоловікові Надії  Крупської, який серед  сотні  інших найбільше полюбляв прислуговуватися прізвиськом «лєнін»,  перейшла у наших пенатах у площину бізнесову. Йдеться про лукавий крок  очільника влади в маленькому Новгороді-Сіверському на Півночі України до ініційованого ним  продажу «вождя» з метою  заполучити 1000000 грн!?


       Здається, тема почала набирати дуже неприємних відтінків, хоча й запахла грішми.  Щось у неї з’явилось  смердюче? Можливо тому,  що на виконання відповідних Законів України про декомунізацію, терени Новгород-Сіверщини давно мали б бути очищені від присутності «бовванів» тоталітаризму у купі з  паскудною символікою та назвами, які  увічнювали мало не 100 років  імена осіб, які несли смерть, біль, горе та велику трагедію моєму народові. Тож про які торги йдеться? На жаль, у нас - по-іншому. Бо так вийшло, що на кожній сходинці вертикальної драбини влади знаходяться сили, а то й окремі представники, для яких відповідна картинка з  саботажем  серйозної справи - мати рідна!  
       Ось і в Новгороді-Сіверському - вщерть заповненому ідеями «московизації» та з 25 річним  засиллям  «ерефівського духу», «младорегіонівські» представники у владі вкотре, з часу старту у виконанні програми декомунізації, «закаламутили» воду. Як почали «попєрєднікі» з літа 2015-го, так і продовжують нинішні від того ж листопаду! І нема ганебній історії кінця краю.
      Це тепер вже зрозуміло, як чітко був вибудований сценарій спротиву всеукраїнській справі очищення країни від символів кривавої доби.  До цього, навіть перед загрозою повалення «тіла вождя» патріотами з Чернігова, вони затягували епопею зі зняттям тирана, обравши так знайомий обивателю стиль відомого «Собачого вальсу». Навіть «нічними обіцянками» перед націоналістами з Чернігова щодо прибирання «інородного тіла» з середмістя, ще до входження на міській «трон», встигли «блєснуть»!  От тільки після того трендового ролика в інтернеті, хіба що геть відстороненим від життя громадянам  було не зрозумілим про причини та мету  «волинення» зі зняттям «ленів-сталінів» у Новгороді-Сіверському!?  А суть  проблеми, коли подивитись на стан речей з впливом  Москви  та 5-ї колони на цих теренах відкритими очіма, полягала в тім, щоб бовван вождя тримався в середмісті Новгорода-Сіверського якомога довше. Тим більше, що до  22 квітня-9 травня вони б ніколи не пішли на зняття.


    Хоче продати, кажете. І виручити гроші для громади? Тож спочатку знімайте, а потім торгуйтеся, шановний купець-голова! Кажете, що не бажаєте витрачати зайві кошти на зняття? А й не треба. Ви тільки нагадайте про фінансову немічність чернігівським патріотам, відкривши чесно свою проблему і роботу, на підсумки якої очікує УКРАЇНСЬКЕ товариство, буде виконано миттєво. Натомість,  знаю, що такий варіянт не підходить. Бо куди важливіше, щоб серед іншого кола суспільства (тих, хто уважно стежить за тим, як стоять леніни там, де вони залишились), зберігалась впевненість, що «всьо будєт Донбас!» 
Одним словом, коли б не життєвий досвід і не приклади, як воно робилося і робиться у геть зросійщених регіонах проти утвердження УКРАЇНСЬКОГО чинника, то відповідні витівки пана голови 13-тисячного містечка за 40 кілометрів від кордону з ворожою московією можна було б і пропустити крізь вуха. Натомість, ситуація в моїй рідній країні - не дає такого привілею. Оскільки досить брудно виглядає це вовтузення, дрібно та просто цинічно. У всякому разі в очах тих нащадків, прадідів, яких морили голодоморами, знищували репресіями та вбивали на війнах, виношених за ідеями московських тиранів. 
      За бронзового боввана  купець-голова хоче  виручити гроші. А що прагне він отримати за сталіна  на башті, які за 300 метрів від кабінетів міськради? А який зиск шукають  владні прагматики у кабінетах райдержадміністрації, що закрили очі на бетонні «тіла» леніна та ленінців по району?  Можливо й за назви вулиць з чужинцями та зайдами, які продовжують берегти у Новгороді-Сіверському  так само обмірковані розрахунки? 
       І на закінчення. Що у цій історії найганебніше, так це відчуття правового хаосу у державі, яка смертями співвітчизників виборола право будувати відносини в країні за законами Революції Гідності, за стандартами цивілізованої Європи? І тому, не зрозумілою виглядає  бездіяльність як вертикалі виконавчої влади, так і відповідних правових інституцій. Ось так і в даному випадку у конкретному місті маємо приклад  відвертої неповаги місцевої влади до виконання Законів України на тлі типового популізму та лукавої ходи головної діючої особи у напрямку саботування великого завдання епохи остаточного зламу хребта комуністичній тоталітарній гідрі. То що ж, чим торгуємо, панове?

 

Категорія: Життя мого міста | Переглядів: 242 | Додав: Valery | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar