Головна » 2017 » Березень » 25 » КВІТКА - НА УРОДИНИ ІВАНУ МАЗЕПІ!
14:46
КВІТКА - НА УРОДИНИ ІВАНУ МАЗЕПІ!

                           Квітка - на уродини Івану Мазепі!


     На карті України є два знакові місця, де прагну побувати хоча б раз на рік. Там, де захистили честь України у борні з ординською навалою Московії Герої Крут та на Деснянських пагорбах, з яких український Гетьман Іван Мазепа мріяв угледіти на обрії зірку вільної від москальського ярма України. А доба гетьманування Івана Степановича Мазепи без сумніву є золотим скарбом Вітчизняної історії. А сьогодні ми стоїмо лишень на початку повноцінного усвідомлення намірів достойника та оцінки «впавшого» на наші голови багатства - справжнього, а не викривленого надбання, яке так довго фальшувалось істориками та духівництвом ізвічного сусіда-ворога.
     Гетьман Мазепа - велична постать! І це не все. Він - природна криця, яку і за 300 років московська пропагандистська машина з кровожерливими охоронцями імперіії не змогли навічно поховати під товстим шаром сміття. Отож і постає сей Лицар по-особливому вже на вільній Українській Землі. А вороги - нехай біснуються у прагненнях загальмувати процес повернення правди на сторінки української історії. Бо нам - своє робить!
                                               Поклик вдячних нащадків
     І ось знов 20 березня. На запрошення Новгород-Сіверського районного відділу освіти та очільниці Дігтярівської школи випадає можливість взяти участь у науково-практичній конференції «Постать Івана Мазепи в національно-державотворчому контексті сучасної України» на честь уродин уславленого Гетьмана. Тим більше, коли ініціятива належіть освіті, а значить - спілкуватимемося з молодим поколінням, на яке вже чверть століття покладаю сподівання здійснення мрій щодо формування у геть зросійщеному найпівнічнішому краї Української Землі не тільки природної потреби чесного прочитання тисячолітньої вітчизняної історії, а й виховання справжніх патріотичних якостей у душах юного покоління.
                               На уродини Гетьмана в Дігтярівку
     Біля залишків постаменту більшовицькому вождеві сідаємо в автобус Чайкинської школи, дарований кілька років тому випускником цього навчального закладу Леонідом Кучмою - посідавшого президентську посаду України впродовж двох термінів. Підсіло ще півтора десятка дітей з Блистівського навчально-виховного закладу. Вони до райцентру прибули схожим транспортом, але скрута з грішми на паливо в Новгород-Сіверській освіті не дозволяє дітям вільно мандрувати позаурочними рейсами!
     Проводжаючим був такий рахманий песик, що підійшов до дверей транспортного засобу, прокинувшись після ночі, проведеною вже під згаданим гранітним камінням, впавшого ще в жовтні 2016 року ідолом. Собачка поглянула розумними очима, неначе заздрячи подорожуючій дитячій громаді, а двері зачинилися.
     15 кілометрів здолали за півгодини. Вщерть розтрахана дорога не стала негативним чинником, який здатен був зіпсувати настрій юному племені, поспішаючому на гостини до села, яке в час свого гетьманування покохав Іван Мазепа.
                                                 Історична гора
     Старшокласники, гості заходу, місцеві господарі та владні чиновники один за одним долають більше сотні сходинок, вперто рухаючись до зупинки на маківці гори, яка з прадавніх часів домінує над Десною. А за кільканадцять метрів – вже перші хатинки Дігтярівки.


     На прадавньому городищі, яке ще у доісторичні часи пригріло не одне плем’я – попередників сучасних українців, височіє меморіальний знак, складений з двох гранітних стовпчиків, увінчаних гербовими символами України та Швеції з портретами достойників, об’єднавших зусилля у боротьбі з Московією.
     Виголошуються промови, під час яких на думку завжди приходять міркування - щоб спітчи всіх почув наживо достойник! І щоб дізнався справдню душу і наміри нині сущих людей. А ще розгледів лукавство та всілякі манипуляції. Тим більше, що тут встигають з «красним» слівцем три рази на рік виступити різні оратори. Хоча, по-правді кажучи, з перших осіб району на цей пагорб нога становилась лишень однієї керівниці РДА - Олени Мовчан. Інші голови РДА прагнули як це місце, так і Мазепину церкву у центрі села обійти стороною!?
     Змістовним був виступ пані Наталки Ребрової, очільниці Національного заповідника «Гетьманська столиця» у Батурині. Науковець досить вдало провела історичні паралелі з різних епох, коли українські достойники прагнули до створення Незалежної Держави. Як і актуальними виявилися наведені поважною гостею для присутніх учнів аргументи, за яких дослідження та вшанування постаті Гетьмана стає перманентним завданням для нинішніх поколінь. Зупинення Руїни, принесення найтривалішого періоду миру на українські терени, щедре меценацтво… Поруч з пам’ятником батуринськими науковцями було посаджено живий український оберіг - кущ калини!
     В той же час, у контексті розповідей про відзначені уродини І.С.Мазепи варто зауважити на тенденціях, які у перспективі хотілось би бачити зміненими. Йдеться про набувше системності мовчання з нагоди вшанування Івана Мазепи з боку представництва сільської влади!? Як «води у рота набрали»!? Хоча дехто з місцевих казав, що така поведінка обрана з метою «не нервувати тих, хто вже кілька років у селі протягують тему несприйняття відродження мазепиного духу і прагнуть до утвердження московської церкви»!? Важко сказати, як воно насправді, але дійсно, вже кілька років біля пам’ятника Мазепі та КарлуХІІ очільництво Дігтярівки не знаходить потреби до привітань!? А цього разу ще й не виявили бажання вітати гостей хоча б на конференції.

                                                      Мазепин коровай


     У Дігтярівському навчально-виховному закладі ініціювали розумну ідею - «по-серйозному» згадати про Великого Українця без нагоди «круглої дати»! Просто взяли і запропонували вчителям своєї школи, уням та колегам з інших закладів, краєзнавцям, заповіднику «Слово о полку Ігоревім», районній бібліотеці та Національному заповіднику з Батурина долучитися до педагогічної новації. Модератором заходу разом з завідувачкою районного відділу освіти Новгород-Сівещини Світланою Білою стала директорка Дігтярівського НВК Наталка Чмихун. І весь «сценарій» вийшов доволі цікавим. Інша справа, що тяжіння «особливого» бачення «матерями» місцевої влади з певного часу всіх подій, які обертаються навколо Івана Мазепи, відновлення Покровського храму та діяльності парафії УПЦ КП на чолі з о.В’ячеславом, перешкодили здійсненню відповідного для такої події ритуалу - урочистої молитви у Мазепиному храмі на честь іменинника?!
     Не буде зайвою і згадка кількох прекрасних моментів пам’ятного дня, проведеного з колегами у Дігтярівці. Зворушлива зустріч, влаштована представниками педагогічного та учнівського колективу гостям заходу на вході до приміщення школи. Розмаїття вишиванок, хоровий піснеспів та запашний смаковитий коровай!
                                              Слова вдячності Мазепі
     На конференції було заслухано більше десяти привітань та грунтовних досліджень. Виступили Неля Чугаєва - заступниця в.о.голови РДА, Світлана Біла - начальник Новгород-Сіверського районного відділу освіти, Наталія Чмихун - директор Дігтярівського НВК, Наталія Реброва - генеральний директор Національного заповідника «Гетьманська столиця», Нємцева Катерина - вчителька Чайкинського НВК, Домоцький Борис - краєзнавець, редактор часопису «Правий Берег Десни», Довбня Дмитро - учень 11 кл. Блистівського НВК, Мамалага Віталій - науковий співробітник Національного заповідника «Гетьманська столиця», Батюк Андрій - науковий співробітник Національного заповідника «Гетьманська столиця», Терлецький Віктор - краєзнавець, публіцист, критик (м.Шостка), Авдієнко Ніна - науковий співробітник Новгород-Сіверського заповідника «Слово о полку Ігоревім», Коваленко Наталка - вчитель Дігтярівського НВК, Воробей Олеся - учениця 11 кл. Дігтярівського НВК.
     Гарні враження залишив по собі гурт науковців із Батурина на чолі з генеральним директором Наталкою Ребровою. Окрім представлення змістовних наукових виступів, гості з Козацької столиці подарували чимало примірників друкованої продукції та надали можливість бажаючим сфотографуватись з копіями Гетьманської булави та шаблі! Хіба не креативно? А авторові цих рядків від часопису «Правий Берег Десни» та сайту «На варті УКРАЇНСТВА» захотілось подарувати для книгозбиральні Дігтярівської школи, яка є провідною серед опорних навчально-виховних закладів району, підбірку книжок за авторства Левка Лук’яненка, Івана Багряного та Василя Чепурного.
     Віктором Терлецьким, відомим краєзнавцем із Шостки, робився наголос на необхідність розлогого висвітлення заходу  у місцевих ЗМІ. Інша справа, що навряд чи буде школі під силу виконати ще одне побажання автора досліджень з історії Північної Сіверщини - підготувати за наслідками конференції збірочку наукових тез? Бо освіта Новгород-Сіверщини, в силу відсутності економіки, геть жебрацька. Вона з подібним завданнях впоратись не в силах. Оскільки цей стан не дозволяє зайвий раз навіть шкільний автобус використати для поїздок дітей чи педагогів на безоплатній основі!
                                             Квітка - імениннику
Дорогою до Новгорода-Сіверського з Козацької Дігтярівки заїхав у село Горбів до мами. Як тільки переступив поріг рідної хати, з відстані угледів на столі світлиці яскраву квітку кімнатної лілії. «Вона розквітла до уродин Івана Мазепи», - сказала мама і підвела мене до живого Божого дарунку природи на честь Людини, Лицаря, Патріота - найуславленішого Українця Івана Степановича Мазепи. Слава Україні! Героям Слава!

Категорія: Історія | Переглядів: 123 | Додав: Valery | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar