Головна » 2016 » Листопад » 30 » ДОЖИВАЮЧИ - ПОМИРАЄ
18:10
ДОЖИВАЮЧИ - ПОМИРАЄ

                                 Доживаючи - помирає


          Про біду навколо комунальної установи Новгород-Сіверської районної ради авторові цих рядків доводилось не раз писати за останні 15 років у різних ЗМІ, знімати відеоматеріал та відкрито воювати проти зла на сесіях. На жаль, тепер уже в минулому брендова фірма на березі Десни очікує на останній «удар молотка», щоб «піти за п’ятак».
          А днями ганебний приклад безглуздості районної влади 20 останніх років опинився в полі зору інтелектуалів, які, оглянувши на око крізь залізний паркан півторагектарну територію згорнувшої крила «Чайки», вирішили, заради задоволення, поміркувати над імпровізованою темою: «Останні конвульсії "Чайки» в Новгороді-Сіверському і кому вигідна багаторічна руїна?» 

          Для введення в курс справи тих, хто забув, або не знав про перебіг подій у славному Козацькому краї - нагадаємо, як 20 років тому почало зупинятись серце лікувально-оздоровчого закладу на березі Десни. Так, саме тієї установи, яка в час свого розквіту приймала до 3 тисяч відпочивальників з усієї України. Тож міркуючи наразі про тривалу «хворобу» колишнього будинку відпочинку, учасники дискусії зійшлися на думці, що місцевій владі, мабуть таки було зручно довести його до руїни!? Пригадалось, як авторові цих рядків, відстоюючи справедливість та правду, прийшлось навіть суд пройти з чиновником, який після високої посади в РДА займав крісло директора горезвісної "Чайки». Він і тепер ходить у чиновниках, одначе пам’ять – штука така, що не дозволяє забути безсоромні «понти».
          Той чоловік подав позов на депутата райради та журналіста про «захист честі та гідності» з приводу моїх оціночних суджень в інформаційному бюлетені однієї з громадських організацій. Його уява, ймовірніше за все, базувалась на сформованих ще за совка розуміннях та звичках все розкладати по-своєму, залишаючи журналістам роль пересічних спостерігачів. От тільки районний суд, на диво, виявився справедливим, що і привело у підсумку до повного провалу усіх намірів подавальника заяви з претензіями на моральні та матеріяльні компенсації! «Не судилось», - як назвав свою статтю у «Сіверщині» за наслідками справи відомий журналіст Ігор Левенок!


          Останніми роками «Чайка» «змінювала» директорів, яких щоразу хтось лобіював. А далі, погоджуючись з амбіціями «профессіоналів» - сесія райради підправляла Статут та віддавала голоси за збільшення статутного капіталу… Одним словом - у такий спосіб прагнули штучно пролонгувати життя вважай вже зниклій з поля серйозної уваги «мильній бульбашці».
          Натомість, із призначенням чергового «менеджера» справа виходу зі «штопору» будинку відпочинку тільки заглиблювалась на дно прірви.
          А років 10 тому владні ловкачі ризикнули і виділили квартиру чиновнику-самоврядцю на території комунального закладу, використавши для своєї мети частину одного з приміщень «Чайки». Пізніше, вже на правах господаря халявної хати - він захотів і земельки навколо помешкання!? На щастя, чесна та принципова директорка установи не погодилась підписувати земельні документи чоловікові, якого щедро одарували квартирою! На цім підгрунті і зародилось «велике зло». Тепер уже в ранзі «градоначальника» посадовець роками не підписував документи по земельним межам "Чайки"!!!

          Скоріш за все й сьогодні земля «Чайки» не оформлена? Бо на цю канитель всі, хто мав би поставити винних на місце - закрили очі! Та життя триває. Адже навіть серед сміття на планеті ще залишаються чисті місцини. І людство тримається на плаву. Ось і у керма «Чайки», з легкої руки районної ради, знов черговий «профессіонал»-директор. Який, змінюючи значно молодшого попередника, не добувшого року, представляє, мабуть, для тих, хто ставив на посаду, надійніші запасники регіоналів - «гвардію» пенсіонерів? Тепер вже конкретно - або зробить прорив, або… У всякому разі - дерева спилюють, бо пила гудить! А для Новгорода-Сіверського - це головне.
                      Як кажуть, замість резолюції заходу
          А що ж мої колеги, які зійшлися за «круглим столом»? По-перше, від щирого серця посміялися з новгород-сіверських діячів у владі! За їхню «щиру» неповагу до громади району, яка вже 26-й рік обирає їх, терпить бездарних аутсайдерів, плаче, скиглить… А далі - наша пісня гарна нова… По-друге, трішки дивувалися, мовляв як подібний нахабний бардак, («Чайка» ж - то просто руїна!), «сходить з рук»? По-третє, (ну не второпали серйозні мужики-інтелектуали!), як можна впродовж років призначати директорів закладу, до того ж із зарплатнею, яка у купі за 25 років сягає сотень тисяч!!!) і нічого від них не вимагати? Тож, чи не краще було найняти одного разу сторожей ? Бо все одно - гуляє тільки вітер серед пахощів чорнобилю, нехворощі та вічнозеленої туї…
          Одним словом, зупинившись біля порослого «сніговими» будяками «парадного подвір’я» з сумом констатували, що найближчим часом можна буде підбивати «бабки» - очікувати на банкрутство і продаж за «ніщо» всього добра, яке залишилось від колишньої "Десни-Чайки"! Звичайно, з наступним гуркотінням трактора на підготовці майданчика для одного чи кількох серйозних маєтків! Тим більше, що в обласній владі вже багато років не набуває значення тема наведення ладу з Новгород-Сіверським будинком відпочинку «Чайка»! Одним словом - ось така змістовна бесіда у колі друзів-колег відбулась «зимового» листопада в Новгороді-Сіверському, де домирає, за бездіяльного споглядання районної влади чи не останній серйозний об’єкт комунальної власності.

Категорія: Життя мого міста | Переглядів: 346 | Додав: Valery | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar