Головна » 2017 » Вересень » 8 » БАТЬКІВСЬКИЙ БУНТ
19:55
БАТЬКІВСЬКИЙ БУНТ

                                       Батьківський бунт

             (з приводу продовження батьківського протистояння з нагоди                            закриття школи у с. Лизунівці на Новгород-Сіверщині)

         Літо-осінь 2017 року стали періодом «успішного» оптимізування освітньої галузі Новгород-Сіверщини. Виявившись неперспективними, як за чисельністю учнів, обіцявших сісти за лави 1 вересня 2017 року, «пішли під корінь» одразу 2 школи І-ІІ ст. у селах Фаївці та Лизунівці.

     До болючої теми, яка до речі так і не знайшла одностайної оцінки як серед батьків дітей, так і серед вчителів і громадськості, ми не раз звертались на сайті «На варті УКРАЇНСТВА» та шпальтах часопису «Правий Берег Десни».

     Звичайно, хотілось би, щоб у питанні пристойного облаштування освіти в районі все відбувалося з меншими втратами, стражданнями та слізьми. Питаєте з якої сторони? Та все тих же головних учасників навчально-виховного процесу. І, перш за все, від дітей.

     Сьогодні ми не станемо повертатися до цифр найсумнішої статистики, з якою Новгород-Сіверщина стартувала у навчальних закладах на селах. Не той день і Сонце не те. Лишень нагадаємо, що в діючих школах за парти цього року сіло менше 1000 дітей! Так, не густо.

     І ось минув тиждень навчання. У Лизунівці повстали батьки. Оскільки закриті двері сільської школи так і не змогли утримати гнів людей, які відтепер мають щоранку відправляти більше 20 дітей до села Печенюги, де облаштовано так звану «опорну школу». Сьогодні вони кричали на всю силу з екрану місцевої телевізії, розкриваючи, неначе хірург скальпелем, «гнійник» готовності освіти району надавати послуги дітям, після ліквідації школи, як юридичної одиниці. Обуренню нема меж, бо не залишили початкову ланку, а в селі мало б залишитись 9 діточок! Нема садочка, а тільки 2012-2015 років народження - 14 дітей. От куди варто приїздити «за досвідом» реформування пані Гриневич. Агов, пані міністр!

 

   Складність ситуації не приховує і Печенюгівський сільський голова, у підпорядкуванні якого перебуває і село Лизунівка. Каже, що автобус для підвезення учнів не можна назвати справним. Щоранку його мотузкою буксирує інший транспорт задля приведення двигуна «у бойову готовність». А ще обурюються батьки, що діти мерзнуть, бо «нема пічки». Начебто на цю потребу виділялися кошти, але, за словами всіх зацікавлених сторін, серед яких і пан голова, «гроші кудись поділися!?» Словом, як не повертай, а ситуація в Лизунівці після закриття школи така, що попереду чи то війна, чи то заколот батьків!? І, як на мене, розв’язка у цій історії має бути. Та її перспектива - стати початком кінця безладу з поспішністю закриття шкіл у селах за повного потурання подальшої перспективи надання освітніх послуг. Тим більше, що майже у кожній зі шкіл нелади з транспортом, з їхнім обслуговуванням та ремонтом. От тільки прикро, що у таких випадках йдеться про найцінніше у нашому житті - про дітей.

 

   Звичайно, що ми попереджали, коли ставили критичні зауваження на дії новгород-сіверської районної влади у контексті безглуздих та поспішних рішень із закриттям закладів, з ремонтом шкіл та з переліком інших питань. На жаль, насуплені брови, надуті щоки і, як завжди, суцільний негатив і переведення стрілок у площину, мовляв «як завжди - перебільшення і даремне нагнітання ситуації!?» В усякому разі, такою була реакція самого «більшого» начальника виконавчої влади району при спробі автора цих рядків акцентувати увагу голови Чернігівської ОДА Валерія Куліча до проблем з ремонтом школи у с. Грем’яч під час його відвідин міста 23 серпня 2017 року!

       Тож, дай Боже, щоб голос батьків дітей з Лизунівки був почутий владними посадовцями та отримали адекватну реакцію. Бо попереду - вибух емоцій, обуздати які черговою порцією обіцянок вже не вдасться. Оскільки лукавість ніколи ще не мала перспектив приживатись надовго. Амінь.

Категорія: Освіта | Переглядів: 115 | Додав: Valery | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar